?? Ватиканський Собор – участь Укра?нсько? Церкви. Прибуття Йосифа Сл?пого
о. Андр?й Твердохл?б
Продовжу?мо розгляд участ? представник?в Укра?нсько? Церкви у ?? Ватиканському Собор?. П?д час попередн?х двох передач ми розглянули становище УГКЦ напередодн? скликання Вселенського Собору та працю укра?нських соборових отц?в як у п?дготовчих Ком?с?ях, так ? безпосередньо у Ком?с?ях Собору. Цього разу розглянемо под?ю зв?льнення митрополита Йосифа Сл?пого ?з заслання в Сиб?ру та його при?зд до Риму. Подан? нижче св?тл? стор?нки в ?стор?? Укра?нсько? Церкви в?дбулися впродовж першого м?жсес?йного пер?оду, тобто на початку1963 року.
П?д час першого соборового м?жсес?йного пер?оду ус? Ком?с?? ?? Ватиканського Собору зд?йснювали насичену роботу, оск?льки до вс?х схем документ?в потр?бно було внести зм?ни та виправлення, що ?х було запропоновано впродовж першо? сес??. Засоби масово? ?нформац??, як церковн?, так ? св?тськ?, не мали привод?в для в?дображення новин на соборову тематику. Аж раптом под?я, про яку пов?домило Ватиканське Рад?о у сво?му п?сляоб?дньому комун?кат? в нед?лю, 10 лютого 1963 року, мала сенсац?йн? насл?дки. Йшлося про те, що Папа ?ван ХХ??? прийняв на приватн?й ауд??нц?? укра?нського митрополита Йосифа Сл?пого.
Ця новина блискавично розлет?лася по ус?х ?нформац?йних агенц?ях усього св?ту. Ще якихось два м?сяц? тому св?т був ознайомлений ?з долею укра?нського митрополита, якого радянська влада в?дправила на сиб?рську каторгу. Тож тепер увага св?ту знову була прикута до дол? Укра?нсько? Церкви та ?? оч?льника. Саме зараз стали в пригод? укра?нськ? соборов? бюлетен? «Укра?нський в?сник» (Notiziario Ucraino), в яких р?зними мовами було подано обширний матер?ал про особу митрополита, про його долю та про долю Укра?нсько? Церкви. Тож наступного дня, 11 лютого, уся св?това преса розпов?дала про цю надзвичайну под?ю. Зокрема ватиканська щоденна газета L'Osservatore Romano пом?стила дану зв?стку на перш?й стор?нц? п?д такою назвою: «Свят?ший Отець прийняв Монсеньйора Сл?пого, Укра?нського Льв?вського Митрополита», супроводжуючи текст фотограф??ю на як?й Папа ?ван ХХ??? у сво?й приватн?й каплиц? разом з митрополитом Йосифом навкол?шках дяку? Богов? за зв?льнення предстоятеля Укра?нсько? Церкви ?з радянсько? невол?, у як?й в?н перебував п?сля арешту в кв?тн? 1945 року.
Прибувши до Риму митрополит Йосиф Сл?пий тимчасово зупинився в монастир? у ?роттаферрат?. П?сля в?с?мнадцяти рок?в заслання в?н вперше одягнув священничу рясу ?з митрополичими в?дзнаками, як? вдалося нашвидкоруч з?брати в монастир?, оск?льки в?н не мав н?чого свого. При?зд до Риму митрополита Йосифа тримався у секрет?, щоб не викликати передчасного гучного галасу довкола ц??? под??. Першим серед укра?нських ?пископ?в, хто зустр?вся ?з предстоятелем Укра?нсько? Церкви п?сля ауд??нц?? у папи, був архи?пископ ?ван Бучко. Зрештою в?н був ?диним, хто на той час перебував у Рим?.
Всл?д за ватиканською газетою про цю незвичайну под?ю на сво?х стор?нках пов?домила також ? св?това преса, незалежно в?д власного соц?ально-пол?тичного напрямку, ? таким чином про це д?зналися м?льйони читач?в у всьому св?т?. М?ж рядками можна було прочитати велику прихильн?сть, пошану та сп?вчуття до довгол?тнього В’язня, до Укра?нсько? Церкви та до укра?нського народу. Можемо см?ливо сказати, що 10 лютого 1963 року був «укра?нським днем» для рад?о та телебачення, а 11 лютого «укра?нським днем» для св?тово? друковано? преси. В ?стор?? Укра?нсько? Церкви та народу ц? дн? стануть переломними, тому що увесь св?т нарешт? в?дкрито заговорив про Укра?ну та про ?? мучеництво.
П?сля ауд??нц?? в Папи ?вана ХХ???, митрополит Йосиф в тиш? та споко? проводив сво? наступн? дн? в ст?нах монастиря у ?роттаферрат?. Було прийнято р?шення про заборону будь-яких в?дв?дин. ? тако? заборони в?рно дотримувалися монахи ц??? обител?, завданням яких було подбати про в?дновлення здоров’я втомленого довгол?тн?м засланням митрополита. Численн? журнал?сти, як? бажали посп?лкуватися ?з митрополитом Йосифом, скаржилися, що в?дпов?дь була однакова для вс?х: «Монсеньйор в?дпочива? ? не може вас прийняти». Серед перших в?дв?дувач?в були ?пископи Укра?нсько? Церкви, зокрема митрополит Амвроз?й Сенишин (США) та ?пископ Андр?й Сапеляк (Аргентина). Кожен ?з ?пископ?в розпов?дав про себе та про укра?нськ? громади по всьому св?т?. Вислухавши ?х, митрополит Йосиф сказав: «Вас так багато, а я н?чого про це не знав!».
П?сля тривалого та необх?дного в?дпочинку та в?дновлення ф?зичних сил, предстоятель Укра?нсько? Церкви на запрошення Папи ?вана ХХ??? почав проживати безпосередньо у Ватикан?. Зв?дси в?н почав в?дв?дувати укра?нськ? установи в Рим?: колег?ю священномученика Йосафата, монастир Отц?в Васил?ян, монастир Сестер Васил?янок, монастир Сестер Служебниць, малу сем?нар?ю. Ц? в?дв?дини справили на нього велике враження – вперше, п?сля багатьох рок?в ув’язнення, митрополит Йосиф зустр?вся ?з такою великою к?льк?стю укра?нсько? молод?.
Зв?льнення митрополита Йосифа Сл?пого зворушило укра?нц?в в усьому св?т?. Особливого глибокого в?длуння воно набуло серед укра?нц?в, що належали до УГКЦ на територ?? Укра?ни, окуповано? Радянським Союзом. Новина про цю под?ю скр?пила над?ю в серцях ус?х тих, хто будучи пересл?дуваним, залишився в?рним католицьк?й Церкв?. ? якщо для Папи ?вана ХХ??? визволення митрополита означало «пром?нь над??», то для укра?нських в?рних на територ?? Укра?ни це стало запорукою загального воскрес?ння Укра?нсько? Церкви та укра?нського народу.
Рад?ли ?з ц??? под?? також ? укра?нськ? соборов? отц?, адже ?хн? старання п?д час першо? соборово? сес??, ?хн? сп?льне звернення до ус?х Отц?в Собору, принесло сво? результати – Церква в Укра?н? мала свого представника на Собор? в особ? ?? Глави та Предстоятеля. Трохи згодом, п?сля надання перво??рарху УГКЦ титулу та прав Верховного Архи?пископа, Укра?нська Церква здобула повну канон?чну самобутн?сть в ?дност? та п?д верховним проводом Глави Католицько? Церкви, Римского Архи?рея, об’?днуючи в такий спос?б вс? укра?нськ? католицьк? доч?рн? Церкви в усьому св?т?. В?дтепер Предстоятель УГКЦ виступатиме на Собор? на р?вн? з? сх?дними католицькими патр?архами, а з моменту надання йому кардинальсько? г?дност?, як визнання геройсько? в?рност? Христов? та Його Церкв?, Укра?нська Церква сяятиме св?тлом мучеництва для усього св?ту.
Ц? под?? ?сторично? ваги в?дбувалися саме в той момент, коли вороги Христа та Його Церкви на укра?нських окупованих землях готувалися до «святкування» двадцятил?ття так званого при?днання Укра?нсько? Церкви до Московського Патр?архату. Саме в ц? найважч? ?сторичн? моменти УГКЦ засяяла як н?коли ран?ше блиском сво?? слави перед ус?ма Церквами св?ту, що з?бралися на ?? Ватиканському Собор? в особах ?хн?х ?пископ?в. Саме на цьому Собор? Укра?нська Церква почина? дорогу власного воскрес?ння та нового життя всупереч планам ворог?в, що вже копали для не? гробову яму.
Папа ?ван ХХ??? бажав духовно оновити сучасний св?т та наблизити його до Бога. Водночас в?н бажав дати над?ю м?льйонам сво?х духовних д?тей, пересл?дуваним за в?рн?сть Христов? та Його Церкв?. Саме тому, над?ючись на Божу допомогу, в?н взявся до справи визволення перво??рарха Укра?нсько? Церкви, яка найб?льше потерпала в?д безбожного комун?зму. ? коли в?н побачив перед собою довгол?тнього В’язня, водночас побачив ? зд?йснення першого кроку сво?х далекоглядних план?в та зрозум?в, що його зусилля в?дпов?дали Божим планам, щоб з проведенням ?? Ватиканського Собору принести рел?г?йну свободу ус?м народам.
Наступного разу розглянемо участь укра?нських соборових отц?в в подальших сес?ях Собору.
Джерела:
Андр?й Сапеляк. Укра?нська Церква на ?? Ватиканському Собор?. Рим – Буенос Айрес: салез?янське видавництво, 1967. с. 123-133.