蜜桃交友

о. Андр?й Твеордохл?б

Попереднього разу ми почали досл?джувати те, якими були оч?кування в?д запропонованих реформ, що м?стилися у проголошених документах ?? Ватиканського Собору. Зокрема ми розглянули л?тург?йну реформу. Цього разу ми продовжимо вивчати реформи, запропонован? у прийнятих соборових документах та звернемо увагу на так? церковн? д?лянки: реформа римсько? кур??; ?пископськ? конференц??; синод ?пископ?в; кодекс канон?чного права та катехизм католицько? Церкви.

Реформа римсько? кур??

Одна ?з реформ, яко? особливо наполегливо вимагали соборов? отц?, стосувалася римсько? кур??, зокрема дикастер??, що свого часу називалася Священною Канцеляр??ю. Дана кон?ре?ац?я була створена п?сля Тридент?йського Собору ? ?? основним завданням було ц?л?сне збереження в?ри перед ?ресями та ?ретиками. Задля того, щоб п?дкреслити зм?ни в дан?й структур?, Папа Павло VI зм?нив також ? ?? назву. Таким чином постала Кон?ре?ац?я Доктрини в?ри, яка нещодавно була перейменована у Дикастер?ю Доктрини в?ри. Тепер зам?сть того, щоб карати ?ретичн? помилки, завданням ц??? ?нституц?? було сприяти поширенню ц?л?сного бачення католицько? доктрини. Науковц? та досл?дники, яких було запрошено належати до ц??? структури, не призначалися б?льше на невизначений час, ? не походили здеб?льшого з ?тал??, як це було ран?ше, а навпаки, в?дтепер призначали богослов?в з усього католицького св?ту, ? вони отримували призначення на п’ять рок?в, п?сля чого могли бути перепризначен? на наступний пер?од, або ж повернутися до виконання сво?х попередн?х обов’язк?в у власн?й д??цез??.

? якщо Священна Канцеляр?я п?сля реформи Папи Павла VI отримала дещо зм?нену форму, то Державний Секретар?ат, навпаки, став сутт?во зм?цнений. У його структур? перебувало два в?дд?ли: ?з загальних справ, завданням якого було координувати р?зн? ватиканськ? ?нституц??, та в?дд?л стосунк?в ?з державами, який в?дпов?дав за ватиканську дипломат?ю. Оч?льник Державного Секретар?ату – Державний Секретар – таким чином ставав в?дтепер близьким сп?вроб?тником Папи Павла VI, який, перш ан?ж бути призначеним архи?пископом М?лану, впродовж тривалого пер?оду працював у Державному Секретар?ат?.

?пископськ? конференц?? беруть св?й початок ?з друго? половини XIX стол?ття. ?з утворенням нац?ональних держав, ?пископи р?зних кра?н та р?зних л?нгв?стичних зон висловлювали бажання зустр?чатися для д?лення власним досв?дом та для прийняття сп?льних р?шень. П?сля ?? Ватиканського Собору ?хня присутн?сть у кожн?й кра?н? набирала дедал? б?льшого значення. Конституц?я про Церкву не лише визнавала за ?пископами управл?ння р?зними д??цез?ями в св?т?, але й визначала ?х в?дпов?дальними за поширення ?вангел?я у всьому св?т?. У 22 пункт? ц??? Конституц?? йдеться про те, що под?бно як святий апостол Петро разом з ?ншими апостолами творили ?дину апостольську колег?ю, в такий спос?б ? Папа Римський, наступник апостола Петра, та ?пископи, наступники апостол?в, об’?днан? м?ж собою. ?пископи були запрошен? до сп?впрац? ?з папою в управл?нн? вселенською Церквою, тод? як ?пископськ? конференц??, у свою чергу, ставали посередниками м?ж окремими ?пископами та оч?льником католицько? Церкви. Кожна окрема така конференц?я могла приймати р?шення що стосувалися душпастирського служ?ння у ?хн?х кра?нах. Були однак два важливих правила, яких вони повинн? були дотримуватися: поважати автоном?ю окремих ?пископ?в в межах ?хньо? д??цез?? та не посягати на прерогативи  ?пископа Риму, як гаранта ?дност? та вселенськост? Церкви.

Синод ?пископ?в

На початку четверто? та останньо? сес?? ?? Ватиканського Собору, 15 вересня 1965 року, Папа Павло VI проголосив встановлення синоду ?пископ?в. В основ? такого р?шення було бажання п?ти назустр?ч побажанням численних соборових отц?в стосовно т?сн?шо? сп?впрац? Апостольсько? Столиц? ?з католицькими ?пископами св?ту. Така нова сп?впраця виражалася у трьох формах: загальна звичайна асамблея, на як?й обговорювалися загальн? виклики перед Церквою, характер яких не був терм?новим; надзвичайна генеральна асамблея, яка скликалася для вир?шення терм?нових питань; особлива асамблея, що стосувалася деяких окремих рег?он?в. Перше завдання синоду – бути дорадчим голосом для папи римського.

?? Ватиканський Собор не обмежу?ться створенням синоду ?пископ?в, але також заохочу? в?дновити д??цез?альн? синоди. Як папа римський ма? потребу в дорадчому голос? ?пископ?в, так ? д??цез?альн? ?пископи мають потребу в дорадчому голос? сво?х священник?в. Впродовж рок?в все б?льше в?дчувалася потреба у залученн? до участ? в таких синодах також ? мирян, як? ? знавцями в тих чи ?нших напрямках. Станом на сьогодн? д??цез?альн? синоди стали важливою реальн?стю у житт? Церкви.

Кодекс канон?чного права

Реформи, запропонован? ?? Ватиканським Собором, не завершилися з? смертю Папи Павла VI. Вони отримали сво? продовження впродовж понтиф?кату Папи ?вана Павла ??. Два документи надзвичайно? ваги для життя Церкви були опубл?кован? саме п?д час того, як в?н очолював католицьку Церкву: Кодекс канон?чного права та Катехизм католицько? Церкви. Потреба у перегляд? попереднього кодексу була наголошена ще Папою ?ваном XXIII. Тому п?сля завершення соборових зас?дань новий кодекс м?г бути переглянутий та виданий зг?дно духу постанов ?? Ватиканського Собору. Завданням нового кодексу, отже, було не ст?льки проголошення покарань за р?зн? порушення, як радше впорядкування християнського життя, в?ддаючи перш?сть любов?, благодат? та харизмам. Новий Кодекс канон?чного права було проголошено 1983 року.

Катехизм католицько? Церкви

У 1985 роц?, з нагоди 20-? р?чниц? завершення ?? Ватиканського Собору, Папа ?ван Павло ?? скликав надзвичайний синод, п?д час якого численн? ?пископи висловили побажання укласти загальний катехизм католицько? Церкви. У попередн? роки р?зн? ?пископськ? конференц?? опубл?кували катехизми для р?зних кра?н. Тепер назр?ла потреба у катехизм?, який би став ?диним для ус??? Церкви. У в?дпов?дь на таке побажання Папа ?ван Павло ?? створив ком?с?ю, яку очолив префект кон?ре?ац?? доктрини в?ри кардинал Йозеф Ратц?н?ер. До не? входили ?пископи, що представляли р?зн? мовн? рег?они. Уже на початку робота ц??? ком?с?? зазнала певних труднощ?в через те, що виглядало неможливим укласти текст катехизму, який був би справд? ун?версальним для р?зних кра?н, культур та мовних середовищ, збер?гаючи водночас ц?л?сн?сть християнського вчення, що м?ститься в ?диному ?вангел??, яке було дов?рене апостолам ?з завданням пропов?дувати його усьому св?тов?. Однак те, що на початку виглядало неможливим, за в?дносно короткий час принесло добр? результати. Так уже в 1992 роц?, тобто п?сля семи рок?в роботи в?дпов?дно? ком?с??, Папа ?ван Павло ?? затвердив текст нового Катехизму католицько? Церкви, супроводжуючи його проголошення такими словами: «(цей катехизм) ? добре укладений та в?дпов?да? вказ?вкам синодальних отц?в, в?рно в?дображаючи вчення ?? Ватиканського Собору та звертаючись до людей наших дн?в ?з ?вангельською зв?сткою у ?? ц?л?сност? та повнот?».

П?сля всеохопного розгляду ?? Ватиканського Собору, п?сля вивчення оч?кувань в?д запропонованих реформ, на завершення циклу наших передач про ?? Ватиканський Собор хочемо також досл?дити участь укра?нсько? Церкви в ц?й без сумн?ву найб?льш?й под?? у житт? католицько? Церкви минулого стол?ття. Так? досл?дження ми проведемо у наступних передачах.

Джерела:

Elio Guerriero. Il Concilio Vaticano II. Storia e significato per la Chiesa. Shalom editrice, 2022. с. 51-70.