Владика Манишин: м?с?я капелан?в - надати сенс пережиттям захисник?в
Св?тлана Духович – Ватикан
Вже втрет? укра?нц? в?дзначали Р?здво в умовах повномасштабно? в?йни, немало з них – в окопах. Як ? попередн?ми роками, так ? цьогор?ч капелани старалися наблизити р?здвяну атмосферу до м?сць розташування в?йськових ? допомогти ?м, наск?льки це можливо, прожити свято народження Христа. Про те, якого сенсу набува? Р?здво на передов?й, в ?нтерв’ю, яке ми опубл?кували перед р?здвяними святами, розпов?дав владика Богдан Манишин, ?пископ-пом?чник Стрийсько? ?парх??, кер?вник Департаменту в?йськового капеланства при Патр?арш?й кур?? УГКЦ. Публ?ку?мо другу частину цього ?нтерв?ю, в як?й йдеться про особливост? служ?ння штатних капелан?в та капелан?в-волонтер?в та про виклики, як? постають перед Департаментом в?йськового капеланства.
Капеланське служ?ння як профес?я
У липн? 2022 року в Укра?н? набув чинност? закон «Про службу в?йськового капеланства», зг?дно з яким в?йськовий капелан – це в?йськовослужбовець на посадах оф?церського складу. «В?н ? частиною в?йськового орган?зму, – пояснив владика Богдан. – Тобто у в?йськових п?дрозд?лах введен? посади в?йськових капелан?в, яким присвою?ться початкове звання молодший лейтенант. В?н проходить певн? процедури ? заходить на посаду вже як оф?цер в?йська. В?д ?нших в?йськовослужбовц?в капелан в?др?зня?ться тим, що не ма? права застосовувати зброю». ?пископ додав, що капелани проходять в?дпов?дне навчання, яке в?дпов?да? нормам державного законодавства ? роду в?йськ, в яких вони служать. «?сну? ще багато момент?в, як? потр?бно вдосконалювати, – зауважив в?н. – При М?н?стерств? оборони створено М?жконфес?йну раду, як дорадчий орган, яка намага?ться вдосконалити той закон, який був прийнятий. Це зд?йсню?ться через спостереження ? анал?з досв?ду капелан?в».
Штатн? в?йськов? капелани, як пояснив наш сп?врозмовник, мають також ? вс? обмеження, пов'язан? з ц??ю посадою: ?нод? вони протягом тривалого часу не бачать сво?х родин, «так як ? вс?, що ? на передов?й, в залежност? в?д завдань, як? викону? його п?дрозд?л».
«Поки йде в?йна, ми не об?йдемося без капелан?в-волонтер?в»
Окр?м штатних капелан?в в Укра?н? продовжують сво? служ?ння також ? капелани-волонтери, як?, як пояснив кер?вник Департаменту в?йськового капеланства, «впродовж рок?в намагаються зд?йснювати душпастирство так званим “вахтовим методом”». «Через т? чи ?нш? обставини, вони не можуть повн?стю присвятити себе капеланському служ?нню на штатн?й посад?, – пояснив ?пископ. – Тому вони намагаються по?днувати душпастирство на параф?? ? духовну п?дтримку в?йськових на фронт?. Чи, наприклад, у нас ? священики, як? вже з 2014 року були на цив?льних посадах або зд?йснювали капеланське служ?ння на волонтерських засадах, але мають поранення. Тобто ми не можемо повн?стю в?дкинути можлив?сть такого служ?ння, тому що там, де штатний капелан через певн? обставини не ма? змоги охопити душпастирською д?яльн?стю б?льшу к?льк?сть в?йськовослужбовц? у в?ддалених м?сцях ?хньо? дислокац??, м?сцях виконання бойових завдань».
Владика Богдан зауважив, що капелан-волонтер, здеб?льшого, при?жджа? туди, де служать в?рн? з його параф??, або туди, куди його запрошують, доставля? гуман?тарну допомогу, зд?йсню? душпастирську оп?ку.
Кер?вник Департаменту в?йськового капеланства зазначив, що на даний момент д?яльн?сть капелан?в-волонтер?в УГКЦ ще не ? ч?тко врегульованою, ? вони спод?ваються, що завдяки сп?впрац? з канон?чним в?дд?лом Патр?аршо? кур?? вдасться розробити в?дпов?дне положення.
Питання впорядкування д?яльност? капелан?в-волонтер?в, як пояснив ?пископ Манишин, ? актуальним не лише для греко-католицьких священик?в ? ? турботою не т?льки греко-католицьких ?пископ?в, але й для вс?х конфес?й, як? зараз мають сво?х капелан?в у в?йську. «Багато з тих, хто ран?ше був волонтером, стали штатними капеланами. Це, свого роду, резерв, на який ми поклада?мо над?ю, що вони рано чи п?зно будуть служити як штатн? капелани. Поки йде в?йна, ми без них не об?йдемся», – п?дкреслив в?н.
Обирати капеланське служ?ння сл?д розважливо
В Укра?н? потреба в капеланах ?, але чи варто спонукати священик?в до капеланського служ?ння? Д?лячись сво?ми думками стосовно цього питання, наш сп?врозмовник зауважив, що варто заохочувати, але священик повинен приймати це р?шення розважливо ? без посп?ху, «тому що людина дуже часто може хот?ти стати капеланом, але вона не зна?, що це таке». «Ми, насамперед, мусимо знати стан священика, – поясню? ?пископ, – чи часом в?н не вт?ка? в?д вир?шення якихось сво?х проблем. Не потр?бно, щоб в?н сво? проблеми переносив на нове м?сце служ?ння. Тому, з одного боку, ми заохочу?мо, бо ми прагнемо, щоб в майбутньому було достатньо капелан?в, але потр?бно щоб людина до цього п?дходила дуже ? дуже в?дпов?дально».
Виклики, успадкован? з минулого
Департамент в?йськового капеланства при Патр?арш?й кур?? УГКЦ владика Богдан Манишин очолю? в?д серпня 2024 року, але його досв?д капеланського служ?ння розпочався ще в 1998 роц? п?д час навчання в сем?нар??, тому в?н добре об?знаний з викликами ц??? сфери. «Один ?з виклик?в поляга? в тому, – д?литься в?н, – що починаючи з розпаду Радянського Союзу, авторитет укра?нсько? арм?? не п?дтримував майже н?хто, за винятком ?? само? ? поодиноких капелан?в, чи патр?от?в, як? розум?ли важлив?сть цього. Арм?ю пост?йно в?дсували на марг?нес сусп?льства, служити до арм?? н?хто не посп?шав. ? тепер сусп?льство намага?ться все це надолужити. Зараз авторитет арм?? ? беззаперечний ? високий, але через те, що в?дбулося ран?ше, ц?ле покол?ння не зна?, що таке арм?я, яка природа в?йська». ?пископ додав, що укра?нська арм?я ? молодою ? вона пережива? пер?од особливого в?дродження, ? з нею в?дроджу?ться також капеланство. «В?дпов?дно, ?снують виклики, як? пов'язан? з тим, що багато хто не розум?? потр?бност? капелан?в, – пояснив в?н. – Бо якщо на Заход? Укра?ни була традиц?я, наша молодь брала участь в Пласт?, чи в ?нших орган?зац?ях, вони знали про роль священика в сусп?льств?, то в ?нших рег?онах кра?ни цього не було».
Владика зазначив, що ще донедавна багато хто не чув ? не знав про поняття “капелан”. «Тепер, коли цей терм?н вже побуту? в ?нформац?йному простор?, то можемо говорити про як?сть нашого служ?ння», – сказав в?н, додаючи, що ще потр?бно напрацювати в?дпов?дну структурну основу: наприклад, ?пископ в ?парх?? проводить в?зитац?? сво?х параф?й, а в?дсутн?сть тако? структури для капелан?в, якою може бути в?йськовий ординар?ат, ? викликом.
Ще одним викликом, як п?дкреслив наш сп?врозмовник, ? погодження правового поля Церкви ? держави. «Церква ма? сво? правове поле – канон?чне право партикулярного права, р?зного роду приписи для впорядкування нашо? д?яльност?, а ми зайшли в державне поле, яке не передбача? ?мплементац?? церковного», – сказав в?н, додаючи, що щойно починають зд?йснюватися перш? кроки в цьому напрямку. Приклади такого погодження, як зазначив ?пископ, можна знайти в р?зних кра?нах св?ту. «У нас, наприклад, не може бути так само, як в Польщ? чи в ?тал??, де дом?ну? одна конфес?я, – п?дкреслив в?н. – ? в нас поки що треба врегульовувати багато речей. Але я вбачаю великий позитив вже у тому, що прийнятий закон про в?йськове капеланство, який врегульову? норми капеланського служ?ння».
Щоб не в?дчувати себе покинутим
Наприк?нц? нашо? розмови з ?пископом Богданом Манишиним ми повернулися до питання природи капеланського служ?ння. «М?с?я капелана поляга? в тому, – наголосив в?н, – щоб донести захисников? ? захисниц?, що те, що вони пережили, було не даремним. Бо якщо вони в?дчують, що це даремно, то це призведе до дуже важких насл?дк?в. Тому потр?бно надавати сенс всьому, що в?дбува?ться». В?н додав, що це також ? викликом, бо в?йськове середовище не ? звичним для священика: «хтось служив в арм??, тобто ма? за плечима строкову службу, навчання у в?йськових закладах чи ще щось, а хтось зовс?м того досв?ду не мав». «? в?н приходить до в?йська, – д?литься в?н, – а там шален? рамки ? загалом жорстк?сть чолов?чого середовища, якого в?н не в?дчував на соб?, тому що сем?нар?я, хоч ? замкнуте середовище, але все ж це ?нше. ? треба також дати ?ншим духовну пораду ? спов?дь. ? ти не ма?ш дяка б?ля себе, ти не можеш дати краси церковного богослуж?ння, бо ти сам. ? в тих обмеженнях хтось може подивитися ? сказати: “Нав?що ти тут такий потр?бен?” Бо багато людей, не маючи досв?ду служ?ння священика у добр?й параф??, вставляють його у рамки свого мислення, ?нод? ?нструментал?зуть. Наприклад, в американськ?й систем? б?льш?сть – протестанти, ? в них б?льш ?ндив?дуальний п?дх?д, а в нас л?тург?я – це сп?льна справа. Саме поняття “капелан” пов’язане з? словом “capella” – каплиця. ? це м?сце – пристановище в?д змученого св?ту, де ти можеш прийти, заховатися, поплакати, як чолов?к. ? один з таких виклик?в, власне, щоби ти не в?дчував себе покинутим. Це м?с?я вс??? Церкви».