蜜桃交友

Олена Ком?саренко

В енцикл?ц? «Laudato si'» Папа Франциск п?дкреслю? моральний обов'язок людства захищати навколишн? середовище ? п?дтримувати справедлив?сть для вс?х людей, особливо для найб?дн?ших. Документ заклика? до еколог?чного навернення ? зм?ни способу життя, щоб зменшити негативний вплив на планету. Необх?дн?сть цих зм?н знаходить сво? в?дображення в «Зв?т? про кл?матичну нер?вн?сть 2023».

Вразлив?сть до екстремальних погодних явищ

П?двищення глобально? температури призводить до зростання частоти та ?нтенсивност? екстремальних погодних явищ, таких як урагани, тайфуни, повен? та посухи. Однак ц? явища не однаково впливають на вс? рег?они та населення. У той час як у високих широтах м?нлив?сть температури, як правило, зменшу?ться, п?двищення середньо? глобально? температури на 1°C до к?нця стол?ття може призвести до зб?льшення м?нливост? температури на 15% у таких рег?онах, як Амазон?я та П?вденна Африка. Зг?дно з досл?дженнями, найб?льш? зм?ни у температурн?й м?нливост? будуть в?дчуватися в б?дних кра?нах, як? мають найменший внесок у глобальне потепл?ння. Тобто, кра?ни з низьким р?внем доход?в з?ткнуться з б?льшою температурною нестаб?льн?стю та частими аномал?ями, а натом?сть рег?они, як? найб?льше сприяють зм?н? кл?мату, можуть в?дчувати зменшення температурно? м?нливост?.

За даними «Зв?ту про кл?матичну нер?вн?сть 2023», б?льше 780 м?льйон?в людей у всьому св?т? нараз? зазнають одночасно? загрози б?дност? та серйозних повеней, переважно в кра?нах, що розвиваються. Кр?м того, багато кра?н Латинсько? Америки значно б?дн?ш? сьогодн?, н?ж вони були б без кл?матичних зм?н. Ця тенденц?я триватиме й дал? та призведе до втрат доход?в у розм?р? понад 80% для багатьох троп?чних ? субтроп?чних кра?н до к?нця стол?ття.

Особливо вразливими в ц?й ситуац?? ? ж?нки, д?ти, л?тн? люди та люди з обмеженими можливостями. Ц? групи населення часто мають обмежений доступ до ресурс?в, необх?дних для адаптац?? до кл?матичних зм?н, що робить ?х ще б?льш уразливими до насл?дк?в екстремальних погодних явищ.

Комплексн? под??

Багато кл?матичних небезпек не д?ють ?зольовано, а часто мають сп?льн? кл?матичн? причини. Це означа?, що деяк? небезпеки мають тенденц?ю виникати одночасно в час? та простор?, а не як окрем? под??. Таке по?днання дек?лькох кл?матичних чинник?в ? небезпек, вза?мод?я яких посилю? ?хн?й вплив на соц?альн? та еколог?чн? системи, назива?ться комплексною под??ю. Под?бн? под?? можуть створювати складн? та каскадн? ризики, що можуть посилювати ?снуюч? проблеми в людських системах, роблячи ?х ще б?льш серйозними.

Комплексн? под?? можуть включати одночасн? посухи та хвил? тепла, комб?нац?? шторм?в ? повеней, або ?нш? по?днання екстремальних явищ. Ц? вза?мод?? можуть призводити до складн?ших ? б?льш руйн?вних насл?дк?в, н?ж кожне окреме явище. Наприклад, вище зазначене по?днання хвиль тепла та посухи може призвести до значного зниження врожайност?, виснаження водних ресурс?в ? п?двищення ризику л?сових пожеж. Под?бн? комб?нац?? мають серйозний вплив на ус? сфери життя людей та спричиняють м?грац?ю та перем?щення населення в деяких рег?онах.

Продовольча безпека

Продовольча безпека ? головною проблемою на тл? пог?ршення кл?матичних умов у багатьох рег?онах св?ту. Антропогенна зм?на кл?мату вже значно вплинула на св?тове с?льськогосподарське виробництво: за останн?ми оц?нками, заснованими на глобальних даних, поточна загальна продуктивн?сть с?льськогосподарського сектору приблизно на 20% нижча, н?ж у контрфактичному сценар?? без зм?ни кл?мату. Хоча це становить значний вплив на продуктивн?сть у середньому на глобальному р?вн?, також ?сну? значна рег?ональна неоднор?дн?сть у впливах зм?ни кл?мату на с?льськогосподарське виробництво.

Наприклад, в Африц? середня с?льськогосподарська продуктивн?сть оц?ню?ться майже на 35% нижче потенц?йного значення за в?дсутност? зм?ни кл?мату. У той час як деяк? кра?ни, так? як Канада, нав?ть мали зростання сво?? с?льськогосподарсько? продуктивност? внасл?док зм?ни кл?мату. Ц? впливи частково обумовлен? пов?льними зм?нами середн?х температур ? опад?в, але також ? руйнуванням врожа?в через екстремальн? погодн? явища та катастрофи.

Зг?дно з? «Зв?том про кл?матичну нер?вн?сть 2023», прогнозу?ться, що ц? впливи значно пог?ршаться до 2050 року, оск?льки кл?матичн? умови стають менш сприятливими для вирощування дедал? б?льшо? к?лькост? культур. Це ма? два основн? насл?дки. По-перше, це безпосередньо вплива? на доступн?сть продовольства для споживач?в та достатн? споживання калор?й через шоков? зм?ни ц?н. По-друге, частка св?тового населення з низькими доходами, як? залежать в?д доход?в в?д с?льськогосподарського виробництва для свого проживання, внасл?док зм?ни кл?мату втрачають джерела утримання себе та сво? с?м'?.

П?дйом р?вня моря

Глобальне потепл?ння спричиня? танення льодовик?в ? п?двищення р?вня моря. Це створю? загрозу для прибережних район?в, де прожива? значна частина св?тового населення. За прогнозами, п?двищення р?вня моря може змусити м?льйони людей переселятися з низинних район?в, що створю? нов? виклики для м?грац?йно? пол?тики та ?нфраструктури.

П?двищення р?вня моря та повен? призводять до втрати земель, деградац?? екосистем, руйнування ?нфраструктури та перем?щення населення. Зг?дно з? зв?том, до 2050 року б?льше 300 м?льйон?в людей можуть постраждати в?д п?двищення р?вня моря, б?льш?сть з яких проживають у кра?нах, що розвиваються. П?двищення р?вня моря також загрожу? великим м?стам, розташованим на узбережжях. Наприклад, так? мегапол?си, як Гонконг та Мумба?, можуть зазнати значних економ?чних втрат через затоплення та руйнування ?нфраструктури. Це ставить п?д загрозу життя м?льйон?в людей та вимага? великих ф?нансових витрат на адаптац?ю та захист.

Здоров'я населення

У б?дних кра?нах ризик маляр?? значно зр?с через зм?ну кл?мату. Передача багатьох ?нфекц?йних захворювань чутлива до кл?матичних умов, тому глобальне потепл?ння призвело до зб?льшення поширення хвороб у багатьох частинах св?ту. За даними зв?ту поширення таких хвороб, як маляр?я, лихоманка денге та в?рус З?ка, вже значно зросло через зм?ну кл?матичних умов. Проф?лактика та викор?нення маляр?? ставатимуть дедал? складн?шими ? створюватимуть додаткове навантаження на систему охорони здоров'я в найб?дн?ших рег?онах св?ту. Водночас, зм?на кл?матичних умов зробила певн? рег?они, як? ран?ше не були вражен? маляр??ю, придатними для ?? передач?. Тобто, було заф?ксовано географ?чне розширення маляр?? на додаток до зб?льшення ?? поширеност? в уже вражених районах.

П?двищення температури поверхн? моря та част?ш? повен? також сприяють зб?льшенню поширеност? хвороб, що передаються через воду, таких як холера. Хоча умови для передач? хвороб через воду р?зняться по всьому св?ту, холера переда?ться через заражену ?жу або воду. Тому сан?тар?я та доступ до безпечно? питно? води ? ключовими для обмеження спалах?в п?сля природних катастроф.

Ризики кл?матичних зм?н ? багатогранними ? впливають на вс? аспекти життя сучасного сусп?льства. Вони вимагають негайно? уваги та координац?? зусиль на глобальному р?вн? для розробки ефективних стратег?й адаптац?? та пом'якшення насл?дк?в. Важливо, щоб уряди, б?знес та громадськ?сть працювали разом, щоб м?н?м?зувати ц? ризики та забезпечити майбутн? для наступних покол?нь. Католицька Церква з? свого боку продовжу? наголошувати на моральному та духовному вим?р? ц??? проблеми, закликаючи до сол?дарност? та в?дпов?дальност? за наш сп?льний д?м.