Вчена, яка бореться проти ртутно? загрози для Амазонського рег?ону
о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ / Manuel Cubias - Ватикан
Протягом останн?х десятил?ть Амазонський рег?он зазнав значного тиску через надм?рне видобування сво?х природних ресурс?в, ф?ксуючи висок? показники знел?снення та провокуючи соц?альн? конфл?кти. Не оминула ця ситуац?я департаменту Мадре-де-Д?ос, що вважа?ться «столицею б?орозма?ття Перу».
Клауд?я Ве?а навчалася у ?зу?тськ?й школ?. ?? турбота про природу та про людське життя сяга? сво?м кор?нням, правдопод?бно, р?зного роду д?яльност? в лон? скаутського гуртка. Тож по завершенн? школи вона чимало часу та зусиль присвятила фахов?й п?дготовц? в таких сферах як х?м?я, ветеринар?я, охорона здоров’я та захист довк?лля.
Виклики, пов’язан? ?з забрудненням довк?лля ртуттю
Сьогодн? доктореса Клауд?я Ве?а входить до групи вчених перуансько? Амазон??, що працюють у департамент? Мадре-де-Д?ос. Там вона координу? «Програму Меркур?й» Центру наукових ?нновац?й Амазон??, завданням яко? ? вивчати забруднення, спричинене ртуттю.
Учена зауважу?, що головною економ?чною д?яльн?стю в департамент?, на жаль, ? так зване «кустарне» чи др?бномасштабне добування золота, при якому використову?ться ртуть, що ? дуже токсичним металом. Цей вид видобувно? д?яльност? ? головним джерелом забруднення ртуттю в св?т?, а 52% з цього припада? на П?вденну Америку. Зг?дно з досл?дженнями ВООЗ, кустарне добування золота пов’язане з багатьма проблемами для здоров’я та довк?лля, зокрема, коли йдеться про нелегальн? промисли.
Про цю проблему згадував Папа Франциск у енцикл?ц? «Laudato si’», в 51-му пункт? яко? писав: «?сну? справжн?й “еколог?чний борг”, зокрема м?ж кра?нами П?вноч? ? П?вдня, пов’язаний з комерц?йним дисбалансом, що вплива? на навколишн? природне середовище, ? непропорц?йним використанням деякими кра?нами природних ресурс?в упродовж тривалого часу. Експорт сировини для того, щоби задовольнити ринки в промислово розвинених кра?нах П?вноч?, призв?в до негативних насл?дк?в на м?сцевому р?вн?, наприклад, до ртутного забруднення у золотодобувних шахтах або до забруднення д?оксидом с?рки в шахтах, де видобувають м?дь».
Для вивчення цього явища була започаткована сп?впраця м?ж науковими та грантовими ?нституц?ями, завданням яко? ? створення досл?дницького центру, що шукатиме ?нновац?йн? вир?шення проблеми негативного впливу кустарного добування золота на перуанську Амазон?ю. Розпочавши д?яльн?сть у 2017 роц?, Лаборатор?я ртут? та х?м?? довк?лля провела досл?дження понад 300 проб, вивчаючи ситуац?ю ?з забрудненням ?рунт?в, в?дклад?в, пов?тря, флори та фауни, а також людського волосся.
Сила знання
Клауд?я Ве?а розпов?да?, що наукова д?яльн?сть, якою вона займа?ться, ? сп?льною працею профес?онал?в р?зних д?лянок. До команди входять як ?нженери л?согосподарства, так ? б?ологи й екологи, як з Перу, так ? з ?нших кра?н.
«Ми переконан?, – п?дкреслю? вчена, – що знання ма? силу. Д?агностика проблеми ? першим кроком до ?? вир?шення. Ми потребу?мо виробити наукову ?нформац?ю, аби донести ?? до людей та до орган?в, як? приймають р?шення, щоби впроваджувалася така соц?альна пол?тика, що прямуватиме до сталого розвитку та захисту людського здоров’я й екосистеми рег?ону».
Лиха залишаються, а корист? пропадають
Досл?дниця наголошу? на парадоксальн?й ситуац??, пов’язан?й ?з ц??ю формою видобувно? д?яльност?, яка «спричиня? насл?дки для амазонського рег?ону», але корист? в?д не? «залишаються поза рег?оном». Тому важливо наголошувати на негативному впливов? кустарно? видобувно? д?яльност?, пов’язаному ?з знищенням л?с?в ? забрудненням ртуттю, допомагаючи людям «усв?домлювати необх?дн?сть покращувати методи видобування та шукати ?нновац?йн? вир?шення».
На думку Клауд??, важливе м?сце займа? посилення чутливост? населення, особливо, д?тей та молод?, щоб сприяти зм?н? повед?нки, спрямовуючи ?? до збереження природи. В енцикл?ц? «Laudato si’» Папа Франциск також пише про покликання осв?ти й виховання у формуванн? «еколог?чного громадянства», що поляга? «у п?клуванн? про створ?ння шляхом малих щоденних вчинк?в», формуючи в?дпов?дний стиль життя.
«У нас ? випадки д?тей ? родич?в золотодобувач?в, як? вивчають б?олог?ю та сум?жн? дисципл?ни та трудяться разом з нами в пошуках вир?шення проблеми насл?дк?в добувно? д?яльност?», – розпов?да? вчена, звертаючи увагу на те, що добування золота ? джерелом утримання для тисяч людей, тож ця проблема ма? дуже складне соц?альне й економ?чне п?д?рунтя.
Забруднення ? туб?льн? народи
Клауд?я Ве?а не оминула увагою того факту, що в?д забруднення особливо страждають громади кор?нних народ?в, оск?льки вм?ст ртут? сяга? високих показник?в у певних видах риби, яка ? джерелом б?лк?в для цих людей. В?дправною точкою для науково? команди стала якраз констатац?я того факту, що використання ртут? у видобувн?й д?яльност? ма? токсичн? насл?дки для довк?лля та вс?х живих ?стот. Концентрац?я цього металу в риб? та в ?нших тваринах, яких ?дять люди, вчиня? особливо уразливими д?тей ? ваг?тних ж?нок.
Вчена п?дкреслю?, що для гарантування майбутнього ?нд?анських сп?льнот необх?дно уникнути використання ртут? при золотодобуванн?. Кр?м того, важливо, аби ц? громади мали змогу донести св?й голос, вчинити його чутним на нац?ональному та м?жнародному р?внях, «бо вони мають дуже важлив? реч?, щоб сказати ? щоб навчити нас пошани до природи». Важливо, аби люди «знали ц?ну того всього, що ми вжива?мо».
