Laudate Deum: Апостольське напоумлення Папи про кл?матичну кризу
VATICAN NEWS
«“Прославляйте Бога” – такою ? назва цього листа. Бо людина, яка претенду? зайняти м?сце Бога, ста? найб?льшою загрозою для себе само?», – цими словами завершу?ться Апостольське напоумлення «Laudate Deum» Папи Франциска, опубл?коване 4 жовтня 2023 року. Текст, який почина?ться словами святого Франциска: «Прославляйте Бога за вс? Його створ?ння», що перегукуються також ?з псалмами, ? продовженням енцикл?ки «Laudato si’», що побачила св?т 2015 року. В 6 розд?лах, на як? розпод?лен? 73 пункти, Наступник святого Петра, маючи перед очима Кл?матичну Конференц?ю ООН COP28, яка через два м?сяц? в?дбудеться в Дуба?, хоче звернутися ?з закликом до сп?вв?дпов?дальност? перед обличчям надзвичайно? ситуац??, пов’язано? з кл?матичними зм?нами, оск?льки св?т «руйну?ться ?, можливо, наближа?ться до переломного моменту». Йдеться про один з «головних виклик?в, як? стоять перед сусп?льствами та глобальною сп?льнотою», а в?д насл?дк?в зм?ни кл?мату «страждають найуразлив?ш?» (3).
Дедал? пом?тн?ш? ознаки кл?матичних зм?н
У першому розд?л? Папа поясню?, що як би ми не намагалися ?х заперечувати, «ознаки зм?ни кл?мату ?, ? вони стають дедал? очевидн?шими». В?н згаду? «екстремальн? явища, част? пер?оди аномально? спеки, посухи та ?нш? ламентац?? земл?». В?н стверджу?, що «можна п?дтвердити, що певн? кл?матичн? зм?ни, спричинен? людиною, значно п?двищують ймов?рн?сть б?льш частих та ?нтенсивних екстремальних явищ». А тим, хто применшу? значення цього, в?н в?дпов?да?: «Те, що ми спостер?га?мо зараз, ? незвичайним прискоренням потепл?ння». «Ймов?рно, – зауважу? в?н, – через к?лька рок?в багатьом людям доведеться зм?нити м?сце проживання через ц? под??» (6).
Це не провина вбогих
Тим, хто звинувачу? б?дних у багатод?тност? ?, можливо, намага?ться вир?шити проблему «шляхом кал?чення ж?нок у найменш розвинених кра?нах», Папа Франциск нагаду?, «що невеликий в?дсоток найбагатшого населення св?ту забрудню? б?льше, н?ж 50% найб?дн?шого населення». Африка, в як?й «прожива? б?льше половини найб?дн?ших людей св?ту, несе в?дпов?дальн?сть лише за невелику частину викид?в, що в?дбулися за всю ?стор?ю» (9). Дал? Папа ставить п?д сумн?в тих, хто стверджу?, що менше використання викопного палива призведе до «скорочення робочих м?сць». Насправд? «м?льйони людей втрачають роботу» через зм?ну кл?мату. У той час як перех?д на в?дновлюван? джерела енерг??, за умови «правильного управл?ння», здатен «створити незл?ченну к?льк?сть робочих м?сць у р?зних секторах. Ось чому пол?тики ? п?дпри?мц? повинн? негайно взятися за це» (10).
Безсумн?вне людське походження
«Людське – "антропогенне" – походження зм?ни кл?мату б?льше не може викликати сумн?в?в», – стверджу? Папа Франциск. «Концентрац?я парникових газ?в в атмосфер?... за останн? п'ятдесят рок?в р?зко прискорилася» (11). У той же час температура «зросла з безпрецедентною швидк?стю, небаченою за останн? дв? тисяч? рок?в» (12). Це призвело до закислення мор?в ? танення льодовик?в. Зб?г м?ж цими под?ями ? зростанням викид?в парникових газ?в «неможливо приховати. Переважна б?льш?сть досл?дник?в кл?мату п?дтримують цей вза?мозв'язок, ? лише дуже невеликий в?дсоток з них намага?ться заперечувати цю очевидн?сть». На жаль, зазнача? Папа, кл?матична криза не ? питанням, яке «ц?кавить велик? економ?чн? сили, як? стурбован? отриманням максимального прибутку при найменших витратах ? в найкоротш? терм?ни» (13).
Ми ще якраз ма?мо час, щоби запоб?гти ще г?рш?й шкод?
«Я змушений, – веде дал? Папа Франциск, – зробити ц? роз'яснення, як? можуть здатися очевидними, через певн? зневажлив? ? нерозсудлив? думки, як? я зустр?чаю нав?ть в Католицьк?й Церкв?. Але ми б?льше не можемо сумн?ватися в тому, що причиною незвичайно? швидкост? таких небезпечних зм?н ? незаперечний факт: величезний розвиток, пов'язаний з необмеженим втручанням людини в природу» (14). На жаль, деяк? прояви ц??? кл?матично? кризи вже ? незворотними щонайменше на сотн? рок?в. Тож «терм?ново потр?бне ширше бачення». «В?д нас не вимага?ться н?чого б?льшого, н?ж певно? в?дпов?дальност? за спадщину, яку ми залишимо по соб? п?сля нашого переходу через цей св?т» (18).
Технократична парадигма
У другому розд?л? Папа Франциск пише про технократичну парадигму, яка «поляга? в тому, щоб мислити так, н?би реальн?сть, добро ? ?стина спонтанно розкв?тають в?д само? ж потужност? технолог?? та економ?ки» (20), виходячи з ?де? про людину, яка не ма? жодних обмежень. «Н?коли ще людство не мало ст?льки влади над собою, ? н?що не гаранту?, що воно буде добре нею користуватися, особливо якщо врахувати те, як воно нею користу?ться... Страшенно ризикованим ? те, що вона перебува? в руках невелико? частини людства» (23). Папа наголошу?, що «навколишн?й св?т не ? об'?ктом експлуатац??, розгнузданого використання, необмежених амб?ц?й» (25). В?н також нагаду? про те, що ми включен? в природу, ? «це виключа? ?дею про те, що людина ? сторонньою, зовн?шн?м фактором, здатним лише завдавати шкоди довк?ллю» (26).
Маркетинг ? фальшива ?нформац?я
Ми досягли «вражаючих ? дивовижних технолог?чних досягнень, ? не усв?домлю?мо, що в той же час ми стали дуже небезпечними, здатними поставити п?д загрозу життя багатьох ?стот ? наше власне виживання» (28). «Етичний занепад реально? влади маску?ться маркетингом ? неправдивою ?нформац??ю, зручними механ?змами в руках тих, хто ма? б?льше ресурс?в, щоб через них впливати на громадську думку». «Захоплен? об?цянками багатьох фальшивих пророк?в, б?дн? сам? ?нод? потрапляють в оману св?ту, який буду?ться не для них» (31). ?сну? «дом?нування тих, хто народився з кращими умовами розвитку» (32).
Слабк?сть м?жнародно? пол?тики
У наступному розд?л? напоумлення Папа розгляда? слабк?сть м?жнародно? пол?тики, наполягаючи на необх?дност? сприяти «багатосторонн?м угодам м?ж державами» (34). В?н заклика?, щоб «м?жнародн? орган?зац?? були б?льш ефективними, над?леними повноваженнями для забезпечення св?тового загального блага». Так? орган?зац?? «повинн? бути над?лен? реальними повноваженнями для "забезпечення" реал?зац?? певних нев?д'?мних ц?лей» (35). Папа Франциск шкоду?, «що марну?ться шанс, який дають глобальн? кризи», як це сталося з ф?нансовою кризою 2007-2009 рок?в ? з пандем??ю, як? призвели до «б?льшого ?ндив?дуал?зму, меншо? ?нтеграц??, б?льшо? свободи для справд? сильних св?ту цього, як? завжди знаходять спос?б вийти неушкодженими» (36). Виклик сьогодення поляга? у тому, щоб в?дбудувати нову багатосторонн?сть «у св?тл? ново? глобально? ситуац??» (37), визнаючи, що багато об'?днань та орган?зац?й громадянського сусп?льства допомагають компенсувати слабк? сторони м?жнародно? сп?льноти.
Свят?ший Отець пропону? «багатосторонн?сть "знизу", а не просто погоджену владними ел?тами» (38). В?н нагаду?, що потр?бн? «?нш? рамки для ефективно? сп?впрац?», щоб «реагувати за допомогою глобальних механ?зм?в» з «ун?версальними та ефективними правилами» (42). Тому нам потр?бна «сво?р?дна б?льша "демократизац?я" в глобальн?й сфер?... Нема? б?льше сенсу п?дтримувати ?нституц??, як? захищають права найсильн?ших, не дбаючи про права вс?х». (43)
Як? оч?кування в?д Кл?матично? конференц?? в Дуба??
У наступному розд?л?, скеровуючи погляд на Кл?матичну конференц?ю ООН в Дуба?, Папа Франциск пише: «Ми не можемо в?дмовитися в?д мр?? про те, що СOP28 призведе до р?шучого прискорення енергетичного переходу, з ефективними зобов'язаннями, як? можна буде пост?йно в?дстежувати. Ця Конференц?я може стати поворотним моментом» (54). На жаль, «необх?дний перех?д до чистих джерел енерг??... в?дбува?ться недостатньо швидко» (55).
Свят?ший Отець заклика? покласти край «безв?дпов?дальному глузуванню» тих, хто висм?ю? еколог?чну проблему заради економ?чних ?нтерес?в: йдеться натом?сть про «загальнолюдську та соц?альну проблему в широкому розум?нн? та на р?зних р?внях. Це вимага? залучення кожного». Щодо протест?в радикально налаштованих груп, Папа стверджу?, що «вони заповнюють порожнечу в сусп?льств?», тому що «кожна с?м'я повинна би задуматися на тим, що на карту поставлено майбутн? ?? д?тей» (58), ? чинити здоровий тиск. Папа висловлю? спод?вання, що в результат? COP28 з'являться «зобов'язуюч? форми енергетичного переходу», як? будуть ефективними ? «з легк?стю контролюватимуться» (59). «Спод?ва?мо, що т?, хто виступатимуть, будуть стратегами, здатними думати про сп?льне благо ? майбутн? сво?х д?тей, а не про корислив? ?нтереси яко?сь кра?ни або компан??. Нехай вони таким чином покажуть благородство пол?тики, а не ?? ганьбу» (60).
Зобов’язання, що виплива? з християнсько? в?ри
Врешт?, Папа нагаду?, що причини цього зобов'язання випливають з християнсько? в?ри, заохочуючи «брат?в ? сестер ?нших рел?г?й чинити так само» (61). «Юдео-християнський св?тогляд в?дстою? особливу ? центральну ц?нн?сть людини посеред дивовижно? гармон?? вс?х ?стот... ми склада?мо сво?р?дну вселенську с?м'ю, п?днесену сп?льноту, що спонука? нас до священно?, люблячо? ? смиренно? пошани» (67). «Це не ? продуктом нашо? власно? вол?... тому що це Бог по?днав нас так т?сно з навколишн?м св?том» (68). Важливо, як зазнача? Свят?ший Отець, пам'ятати, що «не бува? тривалих зм?н без культурних зм?н... ? не бува? культурних зм?н без зм?ни в людях» (70). «Зусилля с?мей, спрямован? на те, щоб менше забруднювати довк?лля, зменшувати в?дходи, споживати розумно, творять нову культуру» (71). ? в?н стверджу?, що «масштабна зм?на безв?дпов?дального способу життя, пов'язаного ?з зах?дною моделлю, матиме значний довгостроковий вплив. Таким чином, за умови прийняття необх?дних пол?тичних р?шень, ми станемо на шлях вза?много п?клування» (72).